НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»
Факультет соціології і права
КУРСОВА РОБОТА
з курсу: «Теорія антропосоціогенезу»
на тему:
«Сучасна філософська антропологія. Основні школи і проблеми.»
План:
Вступ
Німецька філософська антропологія ХХ ст. М. Шеллер, Г. Плеснер, А. Гелен, Е. Кассірер про природу людини і його місце у Всесвіті
Марксистські традиції в дослідженні сутності людини і його співвідношень із суспільством у радянській філософії
Проблема людини в психоаналітичній антропології
Екзистенціалізм: існування людини і його сутність. Проблема свободи і відповідальності, життя і смерті в працях А. Камю, Ж.П. Сартра
Проблема людини в сучасній релігійній філософії
Вітчизняні здобутки в галузі філософської антропології
Висновки
Вступ
Сьогодні, на початку третього тисячоліття, підвищений інтерес до гуманізації усієї суспільної свідомості не випадковий. Багатопланова гуманізація суспільних відносин є умовою виживання людства, оскільки XX ст. ввібрало в себе дві світові війни, в яких загинуло десятки мільйонів людей і ще більше було покалічено; у цьому ж столітті відбулися жорстокі братовбивчі громадянські війни, а також ціла низка міжнаціональних конфліктів. Двадцяте століття ознаменовано також великими науковими відкриттями, які демонструють велич людини, і водночас ця епоха увійшла в історію як період нечуваної жорстокості, масового знищення мільйонів людей тоталітарними режимами. Однією з основних причин цього є дефіцит гуманізму, гуманітарної культури. Філософська антропологія – один із впливових напрямків суспільної думки XX ст. Як особливий напрямок досліджень, що цілеспрямовано вивчають проблему сутності і структури сутності людини, німецька філософська антропологія виникла в 20-х роках нашого століття. Це було обумовлено інтересом філософської думки до питання про критерії, які визначають, що є істинно вирішальним у поведінці людини, і які з конфліктуючих диспозицій актуальне поведінці людини (природа, чи соціум) входять у нормативні поняття його родової сутності і людського потенціалу. Проблема людини була поставлена ще в староіндійській та античній філософії, але розв'язання її далеке від фінального, бо проблема людини - це проблема виникнення живого взагалі в контексті загальної еволюції. Відправним ідейним фактором для філософської антропології є філософія життя. Існує дві гілки в сучасній антропології.
1.Біологічна /Гелен, Лоренц/;
2.Функціональна /Зіммель, Кассірер/. Біологічний напрям розглядає людину тільки як специфічну тварину. Людина - це біологічно недосконала тварина, непристосована до існування в сьогоденні, і тому виникає соціальне напруження.
Людина є біологічно недостатньою, бо вона захищена інстинктами, "не завершена" і "незакріплена" в своїй тваринно-біологічній організації. Звичайно, що це складне науково-світоглядне питання, розв'язання якого залежить від рівня розвитку науки - аналізу великого масиву фактичного матеріалу, що підтвердить або спростує уявлення про еволюцію людини. Достовірно стосовно цього можна сказати, що завдяки успіхам медицини, соціальної гігієни, прогресу взагалі адаптичні потенції людини значно знизились, а деякі з них зовсім не функціонують.
Функціональний підхід вважає, що визначити людину через її вроджену здібність - інстинкт, психіку тощо неможливо. Це можна зробити через працю, як істинно людську діяльність. Ці підходи не можна розглядати ізольовано, окремо один від одного. Адже немає діяльності незалежної від певної біологічної організації, а остання завжди відчуває на собі вплив певної форми діяльності.
1 Німецька філософська антропологія ХХ ст. М. Шеллер, Г. Плеснер, А. Гелен, Е. Кассірер про природу людини і його місце у Всесвіті
Німецька філософська антропологія у відповідях на ці питання багато в чому спиралася на ідеї своїх попередників і, особливо, на висновки філософії життя (В. Дільтей) і феноменології (Е. Гуссерль).
Найбільш визначними представниками німецької філософської антропології були – М. Шелер, А. Гел...
